Історична довідка
У незалежній Україні дедалі помітніше відбуваються процеси відродження народних традицій, звичаїв, мови, культури, духовності. У цьому рядку ознак формування повно вартості нації значне місце посідає відновлення поваги до старших поколінь до минулого, до історії держави взагалі і історії свого краю зокрема.
У кожної людини є своя маленька Батьківщина – це те місце в якому ти народився і живеш.
Селище Кавуни розташоване на півдні України в північній частиині Миколаївської області і входить до складу Арбузинського району.
Знаходиться на відстані 4 км на захід від районного центру і засноване в 1910 році. Щодо дивної назви селища ходить багато легенд, а одна з них така: коли селище не було забудоване навкруги були поля на яких дуже добре родили кавуни і люди проїжджаючи мимо із захватом промовляли «Кавуни!». Це і стало основою для створення назви селища.
Кавунівська залізнична станція була остаточно збудована на Південній залізниці у 1865 році. Під час війни залізниця використовувалася для перевезень різних військових вантажів. Південна залізниця з’єднує місто Одесу з різними регіонами України та державами.
Коли була збудована залізниця, люди які працювали на ній почали будувати поруч собі житло і незабаром з’явилася вулиця Привокзальна, а потім за нею вулиця Мічуріна.
Площа селища Кавуни 128 га. Має 398 дворів, населення 1002 чоловіка. В різні часи люди з сусідніх сіл переселялися на Кавуни в пошуках кращої долі тому, що Кавуни – це великий промисловий центр. Понад 250 жителів селища воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. За мужність і героїзм вони були удостоєні високих урядових нагород. Серед них відмітили Грабового Олександра Порфировича, нагородженого медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 г.г.» , Ізбаша Івана Івановича, який брав участь у звільненні України та у війні з Японією ; Лівий Микола Федосійович нагороджений орденом Вітчизняної війни та ювілейними медалями; Нікітенко Павло Васильович нагороджений орденами «За мужність» , медалями «За отвагу», «За победу над Германией» «За взятие Вены». Платонов Михайло Андрійович за участь у бойових операціях нагороджений медаллю «За победу над Германией», Самойленко Григорій Григорович за мужність і відвагу нагороджений орденами Вітчизняної війни «Красной звезды» та багатьма медалями, Тиченко Іван Васильович за фронтову звитягу нагороджений медалями «За от вагу», «За взятие Берлина», «За освобождение Варшавы» та орденами Вітчизняної війни другого ступеня і «За мужність», Хильовий Василь Полікарпович нагороджений медаллю «За победу над Германией» та ювілейними відзнаками. Є серед жителів селища люди, які зберегли народні традиції і любов до народних ремесел. Черешня Зінаїда Іванівна займається вишивкою. Платонов Михайло Андрійович виготовляє вироби із дерева.
27 липня 1990 року рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів було утворено Кавунівську сільську раду з центром в селищі Кавуни. Першим сільськими головою Кавунівської сільської ради стала Кулінська Галина Григорівна. Вірним помічником сільського голови була секретар сільської ради Драгунова Катерина Валентинівна, яка з 2000 року очолила Кавунівську сільську раду, пропрацювавши в органах місцевого самоврядування 25 років.
Особливої уваги заслуговує історія Кавунівського МТС. До війни подвір’я Кавунівського МТС мало вигляд містечка. Добре устатковані майстерні, гараж, їдальня, гуртожиток, клуб, початкова школа, двоповерховий будинок, в якому були контора МТС та житлові кімнати робітників. В МТС було 73 трактори, 51 комбайн, працювало 250 осіб, які обробляли 66 тис.землі. В березні 1944 року, після звільнення рідного краю від німецько-фашистських загарбників на місці МТС лежали купи попелу, зруйнована техніка. Поле кликало хлібороба. В нечувано короткий строк було відремонтовано 38 тракторів, 23 комбайни і за 1944 рік зорано 8187 гектарів землі. МТС почала відроджуватися. До кінця 1944 року тракторно - комбайновий парк поповнився ще 14 машинами. У 1946 році МТС уже обробляла 31324 гектарів землі, а в 1946-39856 гектарів. За три роки після визволення МТС навчалося нових спеціалістів – 69 осіб.
У 1947 році в МТС було 61 трактори, 25 комбайнів та оброблялося 5о тисяч гектарів землі.
На території сільської ради успішно працюють та розвиваються 12 підприємств та організацій на яких працює 434 особи, серед них хочеться відмітити ті підприємства де є стабільна праця і заробітна плата.
- ДП «Хлібна база -76» займає друге місце за площею по Україні. На підприємстві зберігається зерно Держкомрезерву України – це мобілізаційний запас зерна на випадок надзвичайних ситуацій в країні Виробнича потужність елеватора – 149.5 тисяч тон, напільних складів – 50 тисяч тон. Елеватор збудований та запущений в експлуатацію в 1948-1949 роках.
- ТОВ «Укр-Ком» утворене у 2000 році,спеціалізується на переробці зерна та виготовлені високоякісних комбікормів для птиці та худоби. На базі цього підприємства працює ДП «Південь», яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції . Керівник – Федоров Олександр Іванович.
- ЗГ «Ефіролія», займається виробництвом та переробкою сільськогосподарської продукції. Директор підприємства Гридін Микола Миколайович.
- З 2009 року на території селища працює пекарня «Кавунівський хліб», яку очолює Анваров Васіб Байрамович. Пекарня своїм запашним хлібом та хлібобулочними виробами славиться за межами району.
Добова випічка хліба та хлібобулочних виробів близько 5000 тисяч, а можливістьдо 10000 тисяч.Велику спонсорську допомогу надає Васіб Байрамович школі, дитячому садочку селища та району.
В селищі працює Кавунівська ЗОШ І-ІІ ступенів в якій навчається 77 учнів. Директор школи Ненько Олександр Іванович. Історія школи починається з 1950 року. Початкова школа була відкрита в 1950 році на території МТС. Школі виділили одну кімнату. Заняття проходило в дві зміни. В класах- комплектах 1-3 було 12 учнів. В класах комплектах ПДУ було 14 учнів.
В 1955 році було виділено інше приміщення. Навчання проходило в двох кімнатах в дві зміни. Учнів було вже 49. В 1961 році ця школа була в аварійному стані, тому виділили приміщення на території ЗГ «Ефіролія» Тут теж було дві кімнати Вчителі працювали в дві зміни., учнів було вже - 68. Отже селище росло і молоділо. Потрібна була не просто початкова школа, тому що після 4 класів дітям потрібно було продовжувати навчання в Арбузинській школі, потрібна була восьмирічна школа, яку побудували в 1971 році.
В 1977 році було відкрито дошкільний заклад «Колосок». Колектив цього закладу на чолі із завідуючою Ракітіною Антоніною Іванівною докладає багато зусиль у вихованні 20 найменших мешканців селища.
В 1946 році відкрито бібліотеку, фонд якої налічує 10000 примірників. Багато років працює в бібліотеці Савчук Ольга Миколаївна, яка прививає любов до книги молодому поколінню.
В селищі працює фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб та відділення зв’язку, три магазини.
У 2005 році до 60 річчя перемоги в Великій Вітчизняній війні з ініціативи сільського голови Драгунової Катерини Валентинівни та при підтримці Арбузинсьої райдержадміністрації було виготовлено меморіальний знак воїнам- визволителям селища, який встановлено на площі.
Завдяки зусиллям громади 24 вересня 2006 року в селищі Кавуни відбулося відкриття Української Православної церкви Київського патріархату Святого Миколая – Чудотворця», духовним наставником якої є отец Миколай. Громада піклується про духовне відродження селища впливає на формування загальнолюдських цінностей.
